+38 [044] 465 66 31
+38 [098] 688 03 69
    info@paliturka.com

Статті » Обкладинка і брошурування

Обкладинка і брошурування 31.10.2012

 

 

Палітурні роботи — це один з фінальних етапів виробництва книжкової продукції. Брошурування і обкладинку використовують для того, щоб зібрати окремо віддруковані листи видання в єдиний документ. Відрізняють ці поняття наявність у документа обкладинки.

 

  •   Брошурування — це скріплення окремих листів за допомогою шовного або безшовного з’єднання. Шовні з’єднання зазвичай виконується поліамідною ниткою по краю або центру листа, якщо це дозволяють технологічні особливості документа, або металевою скобою за допомогою стіплера (якщо скоби вже готові) або дротошвейною машиною, яка сама формує скоби необхідного розміру. Безшовне з’єднання проводиться за допомогою спеціального устаткування і матеріалів. Як правило, для цього використовують термоклеєві автомати, поєднуючи сторінки спеціальним полімерним складом — термоклеєм. Легкоплавкий матеріал розігрівається в ємності і при нанесенні на листи, швидко застигає. Термоклей досить еластичний, щоб не ламатися при навантаженні, і має гарну адгезію, щоб міцно кріпитися до поверхні.   
  •  Обкладинка передбачає, крім скріплення аркушів видання, ще й виготовлення обкладинки. В деяких випадках, коли обкладинка виготовляється з того самого матеріалу, що і сторінки видання, може застосовуватися лише брошурування. Що використовується, наприклад, при виготовленні журналів, де сторінки обкладинки служать одночасно і сторінками видання.  В інших випадках обкладинка досить сильно відрізняється внутрішньо, як за розміром, так і за структурою. Залежно від варіанту виконання обкладинки, її поділяють на тверду і м’яку. Технічно виконання твердої палітурки складніше і вимагає більшої кількості операцій, але додає виданню презентабельний вигляд.

 

     М’яка обкладинка може виготовлятися із застосуванням безшовного з’єднання або з’єднання скобою. При безшовному методі обкладинку приклеюють відразу після формування внутрішньої частини в один прохід. Скобами з’єднують видання з невеликою кількістю сторінок і переважно для внутрішнього користування (інструкції, схеми, нормативні документи).

     Для виготовлення твердої палітурки окремо готують внутрішню частину (блок) і обкладинку. У процесі складання їх з’єднують.

     При виготовленні обкладинки роблять розрахунок кришки і отстава, зважаючи на розмір блоку з урахуванням необхідних відступів. Для розрахунків використовують поліграфічні програмні калькулятори. Кришку збирають і за необхідністю висушують, оскільки верхнє покриття (бумвініл або поліграфічне) наноситься за допомогою клею (як правило — ПВА).

     Блок, що складається з готових зброшурованих зошитів (зазвичай 32 стор. видання) збирають, приклеюють форзац і додатково армують корінцеву частину марлею. В деяких випадках зошити прошивають разом з армувальним матеріалом для додання більшої міцності готової книзі. Після додаткової сушки (якщо це необхідно) готовий блок обрізають до потрібного розміру. Для формування блоку і окремих зошитів частіше застосовується прошивка поліамідної ниткою, ніж скобою. Це і зручніше, і естетично виправдано.
     У процесі складання книжковий блок, повністю підготовлений і обрізаний, приклеюють до кришки за допомогою форзаців (переднього і заднього) разом з виступаючими частинами армувального матеріалу. Склеювання проводиться з таким розрахунком, щоб під час відкриття та перегортання книги листи видання, крім першого і останнього, (приклеєних до форзацу тонкою смугою в корінцевій частини) вільно перегортати. 

     Виготовлення одного-двох сигнальних примірників готового видання до початку виготовлення партії обкладинок допомагає перевірити правильність розрахунків і уникнути браку при виготовленні тиражу.

     Сучасні технології в поліграфії дозволяють виготовляти тиражі дуже швидко, особливо видань у м’якій палітурці. Наприклад, на деяких цифрових друкарських машинах встановлюють фінішери, що дозволяють збирати і прошивати брошури негайно, тобто на виході оператор отримує готове видання.